Племінна цінність та успадковуваність ознак молочної продуктивності у помісних корів

Анотація

Мета. Дослідити успадковуваність ознак молочної продуктивності корів, отриманих від плідників порід голштинська, монбельярдська та норвезька червона. Методи. Дослідження проводили впродовж 2019–2024 рр. із застосуванням загальнонаукових методів, що включають як емпіричні, так і теоретичні підходи (теоретичний аналіз, формулювання гіпотез), а також спеціальні методи (генеалогічні, біометричні та статистичні, кореляційний аналіз, визначення племінної цінності та її повторюваності, успадковуваності). Біометричні та статистичні розрахунки здійснювали за допомогою комп’ютерної програми Statistica 13.0. Результати. Встановлено, що максимальний вплив на величину генетичного прогресу мають бугаї­плідники. Корови, дібрані до племінного ядра за низької інтенсивності відбору, незначно впливають на генетичне поліпшення стад. Значення коефіцієнтів успадковуваності надою корів на 21,8–33,5% залежать від спадкових чинників і, відповідно, на 66,5–78,2% — від паратипових. Якісний склад молока, а саме: вміст у ньому жиру та загальний вихід молочного жиру, судячи з величини коефіцієнта успадковуваності (від 0,312 ± 0,087 до 0,486 ± ± 0,113), безпосередньо пов’язаний із породною належністю. Між величиною надою та вмістом основних компонентів молока (жиру, білка, казеїну, сухої речовини, соматичних клітин) встановлено достовірний негативний зв’язок (від –0,37 ± 0,121 до –0,07 ± 0,037), що вказує на зниження цих ознак за зростання рівня надою. Висновки. З’ясовано, що максимальний внесок у генетичне поліпшення досліджуваних стад роблять бугаї­плідники. Кількісні та якісні ознаки молочної продуктивності мають середній і високий ступінь успадковуваності, що дає підстави стверджувати про можливість ефективного добору за цими продуктивними ознаками.