Вплив норм удобрення культур 5-пільної сівозміни на баланс гумусу та елементів мінерального живлення дерново-підзолистого ґрунту в умовах Полісся

Анотація

Мета. Дослідити вплив норм добрив на баланс гумусу та елементів мінерального живлення культур 5­пільної зернопросапної сівозміни на дерново­підзолистому ґрунті в умовах радіоактивного забруднення Житомирського Полісся. Методи. Польовий (виявлення достовірних різниць впливу систем удобрення на родючість, біологічну активність і забруднення важкими металами та радіонуклідами ґрунту й рослинницької продукції), вимірювально­ваговий (встановлення кількісних показників урожайності сільськогосподарських культур сівозміни), лабораторний (визначення вмісту гумусу, елементів живлення, важких металів, радіо­нуклідів у ґрунті, якості сільськогосподарської продукції), математико­статистичний (проведення дисперсійного аналізу та статистичної обробки даних для достовірності отриманих результатів досліджень). Результати. Дослідження проводили в стаціонарному польовому досліді впродовж 2015–2019 рр. на території с. Христинівки Народницького р­ну Житомирської обл. Встановлено, що застосовувані норми удобрення під сільськогосподарські культури 5­пільної зернопросапної сівозміни (овес — люпин — тритикале яре — буряки кормові — кукурудза на зерно) і фактор сівозміни мали значний вплив на позитивний баланс гумусу та елементів NPK, особливо фосфору й калію. Зокрема, застосування 1­ї норми добрив забезпечувало бездефіцитний баланс гумусу за ротацію сівозміни на рівні +0,07 т/га (інтенсивність балансу — 99%) із найвищими значеннями за вирощування кукурудзи на зерно (+0,67 т / га). Відзначено негативний баланс азоту за ротацію сівозміни на фоні без добрив (–255,4 кг/га), тоді як за внесення 1 ї норми добрив вдалося стабілізувати баланс азоту до 0,6 кг/га, 2 ї норми — до 6,6 кг / га. Фосфор і калій виявилися найбільш стабільними елементами, їх баланс у середньому по сівозміні за внесення 1­ї норми добрив становив 37,7 і 18,5 кг/га, 2­ї норми — 71,8 і 101,2 кг/га відповідно. Висновки. Внесення мінеральних добрив за 1­ї норми сприяє стабілізації балансу гумусу, формуванню бездефіцитного або позитивного балансу поживних елементів. Застосування підвищеної дози фосфорних і калійних добрив (2­га норма) забезпечує значне поліпшення балансу фосфору та калію, однак не завжди компенсує дефіцит азоту, особливо за вирощування високопродуктивних культур.