Вплив різних способів обробітку та удобрення на режим зволоження в межах періодично промивного водного режиму чорнозему

Анотація

Мета. На основі аналізу кліматичних параметрів і запасів продуктивної вологи в метровій товщі ґрунту встановити вплив різних способів обробітку та удобрення на відхилення параметрів режиму зволоження в межах періодично промивного водного режиму чорнозему типового в агроценозі 5­пільної сівозміни за зміни клімату в бік потепління в центральній частині Лісостепу України. Методи. Польовий (відбір зразків у товщі чорнозему в різні періоди досліджень), лабораторний (термовагове визначення запасів продуктивної вологи за період досліджень), математико­статистичний і порівняльно­розрахунковий (обґрунтування достовірності отриманих вологозапасів у ґрунті та розроблення статистичних моделей взаємозв’язків). Результати. Дослідження проводили (1977–2023 рр.) у центральній частині Лівобережного Лісостепу в довгостроковому (45 р.) стаціонарному досліді Драбівського дослідного поля Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції ННЦ «Інститут землеробства НААН». Встановлено, що кількість атмосферних опадів у холодний період 2020–2023 рр. порівняно з показником 1977–1982 рр. збільшилася на 27 мм, а запаси продуктивної вологи в метровій товщі чорнозему в квітні за оранки були, відповідно, меншими на 50 і 35 мм, за безполицевого обробітку — на 38 і 43 мм, за поверхневого обробітку — на 38 і 45 мм, ніж на контролі без добрив та на удобреному фоні. Водночас запаси продуктивної вологи у квітні підвищувалися від 138–146 мм за оранки, до 7–16 мм за поверхневого обробітку, забезпечуючи оптимально зволожені умови. Зменшення запасів продуктивної вологи зі збільшенням опадів у холодний період року пов’язане з відсутністю снігового покриву, фізичним виморожуванням та видуванням вологи в зимовий період. У липні з наростанням посушливості за безполицевого та поверхневого обробітків запаси вологи в метровій товщі, були, відповідно, на 7–10 і 19–23 мм вищими, ніж за оранки, що відповідає посушливим ґрунтовим умовам, тоді як за оранки — сухим умовам. Висновки. За 45 років спостережень різноглибинний безполицевий обробіток був найефективнішим обробітком ґрунту, оскільки забезпечував високу адаптивність зернових культур до зміни погодно­кліматичних умов. Він сприяв підвищенню врожайності зернових культур на 0,35–0,45 т/га, або 20%, порівняно з показником за оранки. За поверхневого обробітку врожайність культур на 0,04–0,11 т / га, або 2,3–5,0%, була вищою, ніж за оранки, однак на 0,31–0,34 т / га, або 12–15%, нижчою, ніж за безполицевого обробітку.