Кормова продуктивність люцерно-злакових агрофітоценозів за тривалого користування

Анотація

Мета. Визначити кормову продуктивність і хімічний склад рослинної біомаси за вирощування люцерни посівної та люцерно­злакових сумішей під дією вапна й добрив. Методи. Польовий — для проведення експерименту в польових умовах, обліковування кормової продуктивності, лабораторний — для визначення показників ботанічного та хімічного складу корму, математико­статистичний — для математичного оброблення результатів досліджень на основі дисперсійного аналізу. Результати. Представлено результати досліджень, проведених у 2019–2024 рр. за 3­укісного скошування, зосереджено увагу на щорічних змінах видового складу та кормової продуктивності люцерно­злакових кормових агрофітоценозів з різними трав’яними компонентами на темно­сірих опідзолених ґрунтах Правобережного Лісостепу. Протягом років досліджень агрофітоценози формувалися з часткою люцерни (Medicago sativa) на рівні 38–59%. Люцерна накопичувала 160–220 кг/га симбіотично фіксованого азоту. Висновки. Кормова продуктивність агрофітоценозів з люцерною в середньому за роки досліджень становила 8,29–10,91 т/га сухої маси, що було у 2,4–3,0 раза вище порівняно з агрофітоценозами, які складаються лише зі злакових трав. Стабільно високу кормову продуктивність упродовж багатьох років зафіксовано на одновидовому люцерновому та агрофітоценозах, які сформовано з бінарних сумішей люцерни з тимофіївкою лучною (Phleum pretense), пирієм середнім (Elytrigia intermedia), стоколосом безостим (Bromopsis inermis) чи кострицею східною (Festuca orientalis) під час залуження. Включення до злаків люцерни посівної істотно поліпшувало хімічний склад кормів, зокрема щодо вмісту сирого протеїну, білка, безазотистих екстрактивних речовин (БЕР) і перетравності сухої маси корму.