Ефективність селекції за варіабельністю маси яєць як засобу підвищення фенотипової консолідованості заводської лінії м’ясо-яєчних курей

Анотація

Мета. Оцінити ефективність нового селекційного критерію, що враховує варіабельність маси яєць, для підвищення рівня фенотипової консолідованості заводської лінії м’ясо­яєчних курей. Методи. Дослідження проводили впродовж 2024–2025 рр. на базі експериментальної ферми «Збереження державного генофонду птиці» Державної дослідної станції птахівництва Інституту тваринництва НААН на м’ясо­яєчних курях заводської лінії Г2 породи Плімутрок білий української селекції. Батьківські групи формували за двома варіантами відбору — традиційним (несучістю за 40 тижнів життя і масою яєць у віці 30 тижнів) та новим (з додатковим урахуванням внутрішньосімейної варіабельності маси яєць). Здійснювали відтворення наступного покоління й аналізували коефіцієнти варіації, показники консолідованості, репродуктивні якості та продуктивність нащадків. Усі показники визначали за загальноприйнятими методиками: живу масу — індивідуальним зважуванням; вік початку несучості — за першими знесеними яйцями; несучість — за даними щоденного індивідуального обліку знесених яєць; масу яєць — зважуванням трьох добових зборів; мінливість маси яєць — за коефіцієнтом варіації (CV); збереженість — як відсоткове співвідношення поголів’я на кінець періоду до початкового. Рівень фенотипової консолідованості груп визначали за методом оцінювання відносного звуження внутрішньогрупової мінливості. Статистичну обробку здійснювали методами варіаційної статистики з використанням Microsoft Excel 2010 р.; достовірність міжгрупових відмінностей оцінювали за t критерієм Стьюдента (p ≤ 0,05). Результати. У групі курей, відібраних за новим критерієм (мінливістю маси яєць у 30­тижневому віці), середній коефіцієнт варіації становив 6,2%, тоді як у базовій групі — 7,4%. Це супроводжувалося вищим рівнем фенотипової консолідованості (15,09% проти 9,30% у базовій групі та 8,97% у середньому по лінії) без погіршення основних продуктивних ознак. Репродуктивні показники виявилися кращими в більш консолідованій за масою яєць групі: виводимість яєць — 89,4% (на 2,3% вища), вивід молодняку — 75,2% (проти 74,0%). Структура розподілу родин показала зростання частки родин із низьким рівнем варіабельності, а кореляційний аналіз підтвердив відносну незалежність цього показника від основних продуктивних ознак. У наступному поколінні позитивний ефект від добору зберігався: зросла частка стабільних родин і рівень консолідованості без зниження несучості. Висновки. Використання внутрішньосімейної варіабельності маси яєць як додаткового селекційного критерію дає змогу підвищити однорідність популяції за збереження основних продуктивних якостей. Застосування нового критерію для відбору у батьківському поколінні дало змогу підвищити рівень фенотипової консолідованості лінії в наступній генерації на 2,3% та сприяло нарощуванню кількості родин із низьким рівнем мінливості маси яєць із 48,4 до 53,4%. Отримані результати підтверджують ефективність нового методу відбору для цілеспрямованої селекції заводської лінії м’ясо­яєчних курей на консолідованість за масою яєць.