Вимоги до супутникових даних у системі геопросторового агроекологічного моніторингу

Анотація

Мета. Обґрунтувати вимоги до супутникових даних і режимів їх використання в системі моніторингу процесів деградації та опустелювання земель. Методи. Системний аналіз — для комплексного вивчення основних типів деградаційних процесів в агроландшафтах України та узгодження вимог до супутникових даних; логіко­аналітичний — для оцінювання технічних характеристик доступних супутникових систем, їх просторової, часової та спектральної роздільної здатностей; порівняльний аналіз — для узагальнення результатів вітчизняних і зарубіжних досліджень щодо оцінювання опустелювання та добору валідованих індикаторів; структурно­типологічний — для врахування зональних особливостей об’єктів землекористування за формування критеріїв розрізнення; системного узагальнення — для формулювання інтегрованих вимог до супутникового забезпечення агроекологічного моніторингу. Результати. Визначено ключові екологічні й антропогенні чинники, що спричиняють опустелювання в степових регіонах України. Сформульовано комплексні вимоги до супутникових даних для моніторингу опустелювання в системі агро­екологічного моніторингу. Наведено їх оптимальні параметри: просторову роздільну здатність (1–30 м — для детального аналізу, 250–1000 м — для регіонального моніторингу); часову роздільну здатність (5–16 днів — для відстеження сезонних змін), спектральні діапазони — для розрахунку вегетаційних, водних і ґрунтових індексів. Проведено оцінювання параметрів супутникових платформ і рекомендовано використовувати дані Sentinel­1 та 2, Landsat, MODIS, Copernicus для визначення деградації земель у системі агроекологічного моніторингу. Здійснено оцінювання джерел отримання індикаторів моніторингу, які використовують згідно з Конвенцією ООН про боротьбу з опустелюванням. Визначено напрям їх практичного використання для виявлення кризових явищ і формування збалансованої структури агроландшафтів в умовах змін клімату. Висновки. Супутниковий інформаційний ресурс забезпечує високу оперативність, достовірність й економічну ефективність, сприяє вдосконаленню системи агроекологічного моніторингу деградації земель в умовах зміни клімату.