Формування та кормова продуктивність трав’янистих фітоценозів за різних способів відновлення лучних угідь

Анотація

Мета. Визначити закономірності формування різнотипних лучних фітоценозів за їх видовим складом і продукційний потенціал залежно від удобрення та режимів використання за відновлення природних кормових угідь на сірому лісовому ґрунті Правобережного Лісостепу. Методи. Загальнонаукові — гіпотез, аналогії, узагальнення під час планування експерименту, спеціальні: польовий — для визначення продуктивності й видового складу травостоїв, лабораторний — для визначення проміжних показників хімічного складу й поживності корму, математико­статистичний — для оцінювання достовірності результатів досліджень. Результати. Упродовж 2019–2021 рр. у ННЦ «Інститут землеробства НААН» (с­ще Чабани) на суходолі вивчали різні способи відновлення кормових угідь. Ґрунт дослідної ділянки — сірий лісовий. Під час формування лучних агрофітоценозів різними способами, спонтанним заростанням і підсіванням дикорослих трав цілини на перелогах (створенням сіяного злакового і бобово­злакових агрофітоценозів із культурних видів багаторічних трав) було задіяно 46 видів трав із 15 родин, зокрема дикорослої флори — 41 вид із 15 родин. На перелозі, сформованому з підсіванням насіння, зібраного на цілинній ділянці, порівняно з перелогом зі спонтанним заростанням, пришвидшується процес стабілізації лучного угруповання завдяки появі специфічних екологічно адаптованих видів дикорослих трав (костриці валіської, різних видів тонконогів тощо), що важливо для збереження біорізноманіття та кормової цінності лучного угіддя. Встановлено, що найефективнішим способом відновлення лучних угідь є сівба бобово­злакових травосумішей із додаванням до їх складу люцерни посівної, що забезпечило найвищу продуктивність. За внесення N140 на бобово­злакових травостоях уміст бобових компонентів зменшувався, водночас на злаковому травостої та перелогах продуктивність підвищувалася в 1,8–2,0 раза. Висновки. У варіанті без добрив найпродуктивнішим способом є люцерно­злаковий травостій, який за 2­укісного використання забезпечує одержання з 1 га 8,10 т сухої маси і 5,13 т/га к. од., за 4­укісного — відповідно, 7,41т і 6,35 т/га, що у 2,1–2,3 раза більше, ніж у разі сіяного злакового травостою. Рівень накопичення симбіотичного азоту люцерною посівною варіював у межах 142–154 кг/га.