Оптимізація складу регуляторів росту для стимуляції вегетативного розмноження шафрану посівного (Crocus Sativus L.) у культурі in vitro

Анотація

Мета. Визначити оптимальний склад регуляторів росту вегетативних органів шафрану посівного з метою стимуляції його розмноження в культурі іn vitro. Методи. Дослідження проводили у 2023 – 2024 рр. в умовах мікроклональної лабораторії із застосуванням таких методів: візуальних (ведення фенологічних спостережень), вимірювально-вагових (визначення біометричних показників і продуктивності), хімічні (встановлення якісних показників), математико-статистичних (визначення достовірності отриманих результатів), а також дисперсійного та регресійного аналізу (математична обробка експериментальних даних). Результати. Встановлено позитивну реакцію експлантів шафрану посівного (Crocus sativus L.) на його культивування методом in vitro. Ауксини живильного середовища активували клітини до поділу, тоді як сам поділ ініціювався цитокінінами. Інакше кажучи, за умов подвійного гормонального контролю в експлантах запускалися механізми індукції, що зумовлювали початок формування калюсної культури. Як гормони росту використовували 6-бензиламінопурин (БАП), b-піндолілмасляну кислоту (ІМК) та α-нафтилоцтову кислоту (НОК). Найвищу частоту утворення справжніх пагонів (до 21%) спостерігали за використання БАП, 1,0 мг/л та ІМК, 0,5 мг/л. Для індукції коренеутворення ефективним виявилося поєднання БАП, 1,0 мг/л з ІМК, 1,0 мг/л. Висновки. Встановлено, що різні комбінації складників живильного середовища по-різному впливали не лише на приживаність експлантів, а й на динаміку їх морфогенетичного розвитку. Першими пробуджувалися бічні верхівкові бруньки, з яких формувалися листки. Генеративні верхівкові та дрібні нижні бруньки активувалися дещо пізніше. Оптимальним для активації фізіологічних процесів виявилося середовище з комбінацією фітогормонів БАП, 1,0 мг/л + ІМК, 0,5 мг/л, у якому на 120-й день частка оздоровлених регенерованих експлантів була найбільшою — 58%.