Конструктивні та технологічні рішення з відновлення стійкості земляних гребель водосховищ (на прикладі Орільського водосховища)

Анотація

Мета. Оцінити технічний стан кріплення верхового укосу Орільської земляної греблі, розробити конструктивні та технологічні рішення з відновлення її стійкості. Методи. Роботи з визначення технічного стану елементів конструкції греблі виконували у 2024 р. відповідно до Методики проведення натурних обстежень земляних гребель і захисних дамб водогосподарського призначення із застосуванням системного аналізу, розрахункового, експериментального і статистичного методів, методу математичного моделювання, а також візуальних обстежень, фотофіксації, неруйнівних та топогеодезичних досліджень. Результати. Дані натурних обстежень свідчать про руйнівні деформаційні процеси, зумовлені дією хвильових і льодових навантажень, насамперед у межах зони коливань рівнів води у водосховищі. Підтверджено, що однією з основних причин руйнування верхового укосу греблі є активізація механічного суфозійного процесу — виносу ґрунту з основи фільтруючого шару пластового дренажу та, як наслідок, просідання кріплення з кам’яного накиду і його сповзання в зону водосховища. Уточнено конструктивні параметри, які забезпечать стійкість і надійність кріплення верхового укосу, зокрема розміри каменю (розрахунковий та найбільший) і товщину накиду. Висновки. Запропоновано принципово нове технічне рішення з улаштування кріплення з кам’яного накиду, яке полягає у використанні багатошарової конструкції з різногабаритного каменю, укладеного на геосинтетичний екран, і технологію влаштування цієї конструкції під час виконання робіт із відновлення верхового укосу Орільської земляної греблі. Аналітичними розрахунками підтверджено конструктивні й технологічні параметри, що забезпечують стійкість і надійність берегоукріплення верхового укосу.