Вплив довготривалого застосування різних способів обробітку та удобрення на динаміку видового складу бур’янів у короткоротаційних сівозмінах Лівобережного Лісостепу

Анотація

Мета. Дослідити вплив довготривалого застосування різних способів обробітку ґрунту та систем удобрення на зміну видового складу та чисельність бур’янів у короткоротаційних сівозмінах за сучасних кліматичних умов Лівобережного Лісостепу. Методи. Польовий — для вивчення взаємодії об’єктів дослідження з біотичними та абіотичними факторами, лабораторний — для здійснення обліку бур’янів із подальшим визначенням їх видового та кількісного складу. Для встановлення залежності між забур’яненістю та агрокліматичними умовами використовували коефіцієнт кореляції (r). Результати. Польові дослідження проводили впродовж 2021–2025 рр. на Черкаській державній сільськогосподарській дослідній станції ННЦ «Інститут землеробства НААН» у межах 2 стаціонарних дослідів із вивчення впливу попередників, обробітку ґрунту та доз добрив на забур’яненість посівів. Ґрунт — чорнозем типовий малогумусний середньосуглинковий. У 5­пільних сівозмінах зернофуражного типу за оранки рівень забур’яненості посівів у середньому є в 1,7 раза нижчим, ніж за поверхневого обробітку, та в 1,8 раза — ніж за плоскорізного. Винятком були посіви соняшнику, де кількість бур’янів за поверхневого обробітку була в 1,25 раза меншою, ніж за оранки, та в 1,8 раза — ніж за плоскорізного обробітку. У посівах ранніх ярих культур переважав мишій сизий (Setaria glauca L.) — до 53–84,7%, частка дводольних (лободи білої і пасльону чорного) становила 14,8–18%. У середньому забур’яненість 1 поля на контролі без добрив за оранки в зерно­трав’яній сівозміні становила 96,9 шт./м2, у просапній сівозміні — 68,5 шт./м2, а за впровадження інтенсивних технологій з унесенням добрив — 103,0 та 84,1 шт./м2 відповідно. За поверхневого обробітку кількість бур’янів без унесення добрив у зерно­трав’яній сівозміні була на рівні 189,8 шт./м2, у просапній сівозміні — 143,4 шт./м2, а за інтенсивних технологій — 193,7 та 118,1 шт./м2 відповідно. У контрольному варіанті без добрив та за безполицевого обробітку в зерно­трав’яній сівозміні зростала кількість мишію сизого, що впливало на збільшення загальної кількості бур’янів. Із підвищенням норм добрив збільшувалася частка дводольних бур’янів — лободи білої й пасльону чорного. Бур’яновий ценоз у 5­пільних сівозмінах сформувався загалом за наявності ярих бур’янів, зокрема: мишію сизого — 42,3–84,7%, пасльону чорного — 0,6–12,9, лободи білої — 5,7–30,3, гірчаку перцевого — 2,2–12,2 та інших бур’янів — до 3,2%. У посівах ярих культур переважав мишій сизий — 59,3–84,7%, частка дводольних (лободи білої, пасльону чорного, гірчаку перцевого) становила 13,7–38,5%. Висновки. Загалом у досліді посіви в зернофуражній сівозміні були забур’яненими більше, ніж у зернопросапній. За інтенсифікації обробітку ґрунту виявлено тенденцію до зменшення забур’яненості посівів в 1,7–1,8 раза.