Фізико-хімічні властивості основних видів меду з різних регіонів України залежно від його ботанічного походження

Анотація

Мета. Дослідити фізико­хімічні властивості основних видів меду з різних регіонів України, встановити його ботанічне походження та перевірити якість на відповідність чинним нормативним вимогам. Методи. Досліджували зразки меду, що були надіслані до лабораторії методів оцінки якості та безпечності продукції бджільництва ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» НААН із січня по вересень 2025 р. з 15 областей України. Фізико­хімічні показники меду, такі як вологість, уміст діастази, гідроксиметилфурфуролу й проліну, а також електропровідність, визначали із застосуванням методів, рекомендованих ДСТУ 4497:2005 «Мед натуральний. Технічні умови». Видовий склад пилкових зерен встановлювали мікроскопічним методом і підтверджували з використанням електронних баз даних пилку Paldat. Отриману інформацію обробляли статистично за допомогою програми Microsoft Excel 15.0 з обчисленням середнього арифметичного (М) та стандартної похибки (m). Результати. Загалом проаналізовано 229 зразків меду бджолиного. Пилковий аналіз 31 зразка, надісланого в лабораторію з маркуванням «мед з акації», засвідчив, що серед них було лише 7 зразків монофлорного продукту, в яких уміст домінуючого пилку акації (Robinia pseudoacacia L.) перевищував 20%. Масова частка води в меду з липи варіювала в досить широкому діапазоні, а саме від 16,0 до 20,8% із середнім значенням 17,5 ± 0,16%, а середнє значення вмісту води в меду з акації становило 18,1 ± 0,03%. Найвище середнє значення ферментативної активності діастази, 33,1 ± 1,04 од. Готе, мав мед із гречки, а найнижче, 12,8 ± 0,8 од. Готе, — мед з акації. Найвище середнє значення електропровідності, 0,580 ± 0,020 мС/см, зафіксовано в меду з липи, а найнижче, 0,186 ± 0,003 мС/см, — у меду з акації. Вміст проліну в меду із соняшнику, який становить найвищий відсоток експертних поставок, варіював у діапазоні від179,0 – 488,0 мг/кг із середнім значенням 266,9 ± 6,4 мг/кг. Висновки. Мелісопалінологічний аналіз показав, що зі 153 зразків меду, які надійшли до лабораторії для встановлення ботанічного складу, 58 не відповідали зазначеному маркуванню. Показники якості 223 зразків меду різного ботанічного походження узгоджувалися з вимогами національного стандарту ДСТУ 4497:2005 «Мед натуральний. Технічні умови» й вимогами ЄС, а 6 зразків (3 зразки з гречки, 2 — з акації та 1 — з липи) не відповідали цьому документу за вмістом гідроксиметил­фурфуролу. Надійним способом встановлення того, від яких рослин та з якого регіону походить мед, є поєднання результатів мелісопалінологічного аналізу та визначення фізичних і хімічних властивостей.