Принципи і методологія добору в системі селекції традиційних культур Полісся

Анотація

Мета. Виявити тотожні аналітичні форми параметричної поведінки компонентних ознак у системі онтогенетичного розвитку та в системі поколінь, що розщеплюються, для побудови прогностичних трендів добору й ідентифікації ознак, перспективних для добору за результатами одного онтогенетично­вегетаційного періоду. Методи. Аналіз геометричних властивостей еволюційних дистанцій селекційної системи компонентних ознак як математичної множини. Результати. У різних культур у селекційних розсадниках виявлено тотожні аналітичні форми параметричної поведінки компонентних ознак у системі онтогенетичного розвитку та в системі поколінь, що розщеплюються. У процесі диференціації цих систем виявлено 2 системи взаємодій переважно лінійного і нелінійного характеру. Висновки. На першому етапі селекції найефективнішим є добір у лінійній системі за принципом оптимізації векторно­градієнтної сумації ортогональних проекцій параметрів компонентних ознак. На другому етапі селекції в системі багатофакторної взаємоув’язаності ознак за адитивно­мультиплікативними принципами потрібно застосовувати нелінійні методи аналізу у фазово­параметричному просторі з метою виділення біфуркацій, басейнів тяжіння, солітонів тощо для формування синергетичних систем добору.