Диференціація фізико-хімічних показників і продуктивності дерново-підзолистого ґрунту внаслідок тривалого застосування різних систем удобрення і доз вапна

Анотація

Мета. Виявити залежності впливу тривалого застосування систем удобрення і вапнування різними дозами СаСО3 на вміст гумусу і фізико­хімічні властивості дерново­підзолистого зв’язнопіщаного ґрунту та його продуктивність. Методи. Польовий дослід, лабораторні дослідження, системний аналіз, розрахунково­порівняльний. Результати. Наведено дані тривалих досліджень (1980 – 2015 рр.) з вивчення впливу органічної та органо­мінеральної систем удобрення в сівозміні та на фоні останньої різних доз вапна на сумарний вихід зернових одиниць, уміст гумусу, потенційну та гідролітичну кислотності, ємність поглинання, суму увібраних основ і насиченість ними дерново­підзолистого зв’язнопіщаного ґрунту. Висновки. Застосування без вапнування впродовж 35­ти років на кислому дерново­підзолистому ґрунті органічної і органо­мінеральної систем удобрення не забезпечило зростання вмісту гумусу. За поєднання органо­мінерального удобрення з вапнуванням зі зростанням доз СаСО3 збільшувався вміст гумусу і поліпшувалися фізико­хімічні властивості ґрунту. Найбільший сумарний вихід зернових одиниць отримано за внесення 1,5 дози вапна на фоні органо­мінеральної системи удобрення.