За яких умов земля може мати справжнього господаря

Анотація

Мета. Сформулювати основні положення-вимоги законодавчого порядку, затвердження яких гарантуватиме вирішення питання довгострокової оренди або навіть продажу земель сільськогосподарського призначення без негативної перспективи падіння їхньої родючості. Результати. Визначено п’ять вимог, яким слід надати законодавчий статус перед тим, як відкривати ринок довгострокової оренди (продажу) земель сільськогосподарського призначення. Перша із них стосується визначення особи (фізична чи юридична) земельного власника. На першому етапі ним може бути лише фізична особа України. Тільки з напрацюванням досвіду господарювання та досягненням більш органічного вписування нашої країни у європейський простір доцільно буде розглянути і оцінити бажання іноземних осіб стати власниками землі в Україні. Друга умова розкриває питання підходу до визначення ціни на земельну ділянку. Наразі вона має бути доступною для більшості потенційних гравців земельного ринку. Третя умова стосується питання монопольності у володінні землею. Суть цієї умови полягає в установленні максимально можливої площі земельної ділянки, яка може бути придбана (куплена) однією фізичною особою. Проблему професійної придатності потенційного покупця до володіння землею розглядає четверта умова. Адже нераціональне, невміле і недбале господарювання на землі у підсумку може призвести до катастрофічних наслідків для усього нашого суспільства. З огляду на це, право власності на землю можна отримати лише за наявності практичного досвіду і/або потенційних знань у галузі аграрного господарювання. П’ята, найголовніша із законодавчих умов, розкриває суть суворої відповідальності землевласника за ставлення до придбаної землі. За умови негосподарського відношення до неї, яке пропонується оцінювати рівнем родючості ґрунту, власник земельної ділянки має бути назавжди позбавлений права володіння нею і фінансово покараний за допущене зниження рівня її родючості. Висновки. За умови законодавчого закріплення сформульованих у статті п’яти вимог відкриття ринку землі в Україні унеможливить як монопольне, так і негосподарське володіння нею.