Вивчення впливу генно-модифікованої сої лінії MON 89788 на організм лабораторних тварин

Анотація

Мета. Вивчити вплив трансгенної сої лінії MON 89788 на організм лабораторних тварин. Методи. Токсико­гігієнічні дослідження проводили на базі відділу токсикології, безпеки та якості сільськогосподарської продукції ННЦ «ІЕКВМ» з урахуванням основних принципів біоетики. Експеримент in vivo було поставлено на самцях білих мишей (тривав 90 діб). Перед початком досліду тварин за принципом аналогів поділили на 3 групи (по 20  особин у кожній) і впродовж 10­ти діб витримували у вирівнювальному періоді. Надалі миші контрольної групи отримували основний раціон (ОР) — зернову суміш, що не містила сої. Миші І дослідної групи отримували ОР, у якому 30% маси зерна було заміщено подрібненою і термічно обробленою (120иС, 30  хв) соєю середньої стиглості, що не містила генної модифікації; ІІ дослідної групи — ОР, в якому 30% маси складників було замінено на подрібнену і термічно оброблену (120сС, 30 хв) сою лінії MON 89788. У процесі експерименту за мишами здійснювали клінічні спостереження (враховували апетит, споживання води, реакцію на зовнішні подразники, поведінку та ін.). На 21­шу, 45­ту і 90­ту доби від початку досліду здійснювали евтаназію мишей способом декапітації з використанням хлороформного наркозу (по 5 особин з кожної групи). Водночас відбирали проби крові для проведення подальших біохімічних досліджень і звертали увагу на наявність патолого­анатомічних змін. Результати. Довгострокове надходження (впродовж 90 діб), на відміну від короткострокового (впродовж 21, 45 діб), до організму лабораторних тварин сої лінії MON 89788 призводить до негативних результатів. Так, виявлено патолого­анатомічні зміни в печінці та шлунково­кишковому тракті. За біохімічними маркерами (підвищення активності аланінамінотрансферази на всіх строках дослідження, підвищення концентрації ь­глобулінів, на 21­шу добу досліду помірне зростання ­глобулінів (Р≤0,05), вірогідне підвищення вмісту загального білка на 90­ту добу) установлено важче порушення функціонального стану печінки у тварин, що отримували модифіковану сою, ніж традиційну. Висновки. Доцільно продовжити дослідження трансгенної сої із залученням інших видів лабораторних і сільськогосподарських тварин.