Кормова продуктивність люцерно-злакової травосумішки залежно від системи удобрення та способу передпосівної обробки насіння бобового компонента

Анотація

Мета. Дослідити вплив передпосівної обробки насіння бобового компонента та системи удобрення на кормову продуктивність люцерно­злакової травосумішки. Методи. Загальнонаукові і спеціальні: польовий, лабораторний, розрахунковий, математико­статистичний. Дослідження проводилися лабораторією кормовиробництва і агроекології Тернопільської дослідної станції Інституту ветеринарної медицини НААН на темно­сірих опідзолених ґрунтах із середньоглинистим гранулометричним складом. Схема досліду містила 3 фактори: фактор А — обробка насіння, фактор В — дози мінеральних добрив, фактор С — позакореневі підживлення. Травосумішка складалася з люцерни посівної (Medicago sativa L.) сорту Синюха, стоколосу безостого сорту Марс (Bromus inermis Leus.), костриці очеретяної сорту Людмила (Festuca arundinaceae Schreb.) і була сформована з урахуванням результатів досліджень науковців Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН. Позакореневе підживлення Триаміном Плюс проводили на початку відростання кожного укосу (ВВСН 31 для люцерни та ВВСН 21­22 для злакових трав) за наявності достатньої листкової поверхні в нормі 2,0 л/га та витрати робочого розчину 250 л/га. Скошування травосумішки здійснювали за настання укісної стиглості багаторічних трав (люцерна посівна — початок цвітіння — ВВСН 60, злаки — початок цвітіння — ВВСН 49­51). Результати. Установлено вплив системи удобрення та передпосівної обробки насіння бобового компонента на кормову продуктивність люцерно­злакової травосумішки. Висновки. В умовах природного зволоження Лісостепу Західного на темно­сірих опіздолених середньосуглинистих ґрунтах використання передпосівної обробки насіння бобового компонента, унесення фосфорно­калійних добрив нормою Р60К60 та позакореневе підживлення Триаміном Плюс нормою 2,0 л/га на початку формування кожного укосу забезпечують найвищу продуктивність люцерно­злакової травосумішки — 10,41 т/га сухої речовини, 7,97 т/га к. од., 101,2 ГДж/га обмінної енергії та 1,24 т/га перетравного протеїну.