Обґрунтування режимів водорегулювання при вирощуванні високопродуктивних кормових культур на осушуваних землях

Анотація

Мета. Обґрунтувати технологічні параметри водорегулювання на основі дослідження особливостей водоспоживання пайзи, амаранту та кормових бобів за їх вирощування на осушуваних землях, формування вимог цих культур до водного режиму в кореневому шарі ґрунту. Методи. Здійснено експериментальні визначення метеорологічних показників, водно­фізичних характеристик ґрунту, водоспоживання кормових культур та їх урожайності. Результати. Показники сумарного водоспоживання пайзи з шару ґрунту 0–50 см на торфоболотному масиві «Чемерне» Сарненської дослідної станції НААН (СДС) становили 374,2 мм; амаранту — 266,4 і кормових бобів — 270,6 мм, на осушувально­зволожувальній системі (ОЗС) «Ромен» — 221; 231,4 та 232,2 мм відповідно. Найбільшу інтенсивність водоспоживання пайзи та амаранту виявлено в період інтенсивного росту і розвитку, у кормових бобів — у період формування насіння бобів. Визначено біокліматичні коефіцієнти пайзи, амаранту та кормових бобів за їх вирощування в умовах Західного Полісся та Лісостепу України. Середні за вегетаційний період їх значення для пайзи, амаранту і кормових бобів становлять відповідно 0,63; 0,61 і 0,58 на торфоболотному масиві «Чемерне» СДС та 0,36; 0,42 і 0,39 на об’єкті ОЗС «Ромен». Внесення фосфорно­калійних добрив у нормі Р60К120 підвищило урожайність кормових культур на 13,4%, а повне мінеральне удобрення — на 20,5%. Оптимальні строки сівби на осушуваних землях Західного Полісся України: для кормових бобів — ІІ декада квітня, пайзи та амаранту — І декада травня. Висновки. Наведені результати досліджень є основою для визначення оптимальних меліоративних режимів для пайзи, амаранту та кормових бобів за фазами їх вегетації та з урахуванням особливостей водоспоживання. Створено передумови для розроблення технології вирощування цих кормових культур на меліорованих землях гумідної зони України.