Отримання органічного добрива з відновлюваної рослинної сировини

Анотація

Мета. Дослідити вплив застосування обробки соломи ячменю мікробіологічними препаратами та гуматом калію перед компостуванням з послідом і торфом на мікробіологічний та агрохімічний склади органічного добрива. Методи. Модельні, аналітичні, статистичні. У досліді застосовували свіжий курячий послід вологістю 68%, торф верховий вологістю 32%, солому ячменю вологістю 14%. Солома ячменю перед змішуванням попередньо була оброблена розчинами мікробіологічних препаратів і гуматом калію із розрахунку 200 л робочого розчину на 1 т соломи. Тривалість процесу компостування — 6 міс. Результати. Установлено, що попередня обробка соломи мікробіологічними та гуматвмісними препаратами прискорює процес її розкладання, що, у свою чергу, сприяє поліпшенню якості органічного добрива. Наведено мікробіологічну та агрохімічну характеристики отриманих органічних добрив. Систематичне застосування органічного добрива на основі соломи допоможе збагатити ґрунт органічною речовиною, компонентами мінерального живлення, корисною мікрофлорою, що підвищить його біологічну активність і сприятиме зниженню кислотності. Висновки. Обробка соломи ячменю перед компостуванням мікробіологічним препаратом, що містить молочнокислі бактерії, дріжджі, пурпурні несірчані бактерії, або мікробіологічним препаратом, основним складником якого є клітини Azotobacter chroococcum, або гуматом калію сприяє інтенсивному розкладанню безазотистих органічних сполук соломи, підвищенню пулу мікроорганізмів і чисельності грибів. У результаті компостування рослинної сировини протягом 6 міс. можна отримати органічне добриво з умістом органічної речовини не менше 70%, умістом азоту на суху речовину — не менше 2,8, фосфору — не менше 2,3, калію — не менше 1,6%.