Взаємодія фактичних і припустимих показників ерозійно-гідрологічних процесів на імовірнісній основі

Анотація

Мета. Визначити вплив взаємодії фактичних і припустимих показників на розвиток ерозійногідрологічних процесів з метою їх мінімізації на імовірнісній основі. Методи. За лабораторнопольовим, математикостатистичним, топометричним, морфологічним методами досліджено ерозійногідрологічні ситуації за басейновим принципом на різних ієрархічних рівнях (басейн річки т балковий водозбір), взаємодію фактичних і припустимих показників ерозійногідрологічних процесів. Результати. Засобами побудови гіперповерхонь відгуку сполучень компонентів агроландшафтних водозборів басейну р. Айдар і чинників формування Qmax за гідропостами (Білолуцьк, Курячівка, Старобільськ, Бахмутівка) проведено аналіз взаємодії фактичних та припустимих показників ерозійногідрологічних процесів на 1–50%му рівні імовірності. Виявлено такі закономірності: 1) за високої розораності водозборів Старобільського та Бахмутівського гідропостів (відповідно 65–75 і 70–80%) із використанням у ріллі схилів понад 1о — 40–55% витрати стоку 10%ї імовірності максимальні (25–58  та 38–63 м3/с); 2) зменшення розораності водозборів Курячівського гідропоста до 55–60% зменшує максимальні витрати стоку 10%ї імовірності до 10–15 м3/с при використанні в ріллі схилів понад 1о — 45–55% від водозбору; 3) висока розораність водозбору Білолуцького гідропоста (65–75%) нівелюється використанням у ріллі схилових земель понад 1о у межах 35–45% в утворенні максимальних витрат стоку 10%ї імовірності до 16–36 м3/с. Така закономірність формування максимальних витрат стоку спостерігається і за інших імовірностей їх прояву. Висновки. Дослідження співвідношення прогнозних (припустимих) і фактичних характеристик сполучень компонентів агроландшафту (40–60% ріллі, 35–40% схилів понад 1о, 0,3–0,5% лісосмуг поперечного розташування на фоні вмісту гумусу 3,5–5,5% на рівні 10%ї імовірності максимальних витрат стоку) свідчать про їхній об’єктивний вплив і зменшення гідрологічних характеристик на 65–75% до рівня низьких показників витрат стоку: 3–5 м3/с — Білолуцький, Курячівський та 10–15 м3/с — Старобільський та Бахмутівський гідропости.