Математичне моделювання як інструмент досліджень та підтримки прийняття рішень у меліорації

Анотація

Мета. Обґрунтувати доцільність та напрями застосування математичного моделювання для вирішення завдань з досліджень та підтримки прийняття рішень у меліорації. Методи. Використовували методи математичного моделювання, теоретичних узагальнень та експертного аналізу. Результати. Підвищений попит на використання гідротехнічних меліорацій в умовах змін клімату потребує виконання великого обсягу комплексних досліджень з обґрунтування технічних та технологічних параметрів систем зрошення і дренажу на етапі їх проєктування та підтримки прийняття управлінських рішень із забезпечення ефективної еколого­безпечної експлуатації наявних та новостворюваних систем. Такі завдання за різних способів зрошення та водорегулювання пропонується виконувати методом розв’язання прямих задач із застосуванням рівняння Річардса в термінах напорів в одновимірній (дощування, водорегулювання з використанням дренажу) або двовимірній постановці (всі різновиди краплинного зрошення). Розв’язання обернених задач із використанням згадуваного рівняння Річардса дає можливість визначати конструктивні параметри систем підґрунтового краплинного зрошення та дренажу. Важливим класом задач, які потребують розв’язання на етапах проєктування систем зрошення і дренажу, є задачі визначення сівозміни та норми водопотреби. Вибір оптимальної сівозміни вперше запропоновано здійснювати саме методами математичного моделювання. Висновки. Відновлення та розвиток систем зрошення і дренажу з метою компенсації збитків в аграрному секторі економіки, спричинених військовою агресією рф, а також задля реалізації планів повоєнної відбудови України має базуватися на використанні енерго­ й ресурсоощадних та екологобезпечних систем зрошення і дренажу, застосування яких потребуватиме значних обсягів досліджень з обґрунтування їх конструкційних параметрів та режимів експлуатації. Як основний інструмент таких досліджень запропоновано використовувати методи математичного моделювання, зокрема методики, розроблені та апробовані авторами статті.