Активність сахарозофосфатсинтази у лініях буряків цукрових (Beta vulgaris L.) з комплексною стійкістю

Анотація

Мета. Визначення активності ферменту сахарозофосфатсинтази в лініях буряків цукрових із комплексною стійкістю до 2­х стресових факторів. Методи. Лабораторні, вегетаційні, математико­статистичні. Результати. У процесі адаптації рослин до стресових факторів порушуються процеси метаболізму, що позначається на пригніченні росту та зниженні їхньої фотосинтетичної активності. Наведено експериментальні дані змін функціональної активності ферменту сахарозофосфатсинтази в умовах дії водного та сольового стресів у листках рослин­регенерантів і цукристості коренеплодів клітинних ліній буряків цукрових із комплексною стійкістю до посухи і засолення. Під час проведення експериментальних досліджень сформовані рослини­регенеранти клітинних ліній буряків цукрових заввишки 10–15 см, які мали 6–10  наявних листків, пересаджували у відкритий ґрунт. Приживаність їх у ґрунті була 68–80%. Виявлені істотні зміни функціональної активності ферменту сахарозофосфатсинтази в досліджуваних регенерантів клітинних ліній за дії комплексного стресу знаходять підтвердження у формуванні цукристості коренеплодів. При цьому особливо відчутною була активація ферменту високостійких клітинних ліній, величина якого становила 60–99%, що свідчить про їх здатність до адаптації в цих умовах. Установлено, що цукристість отриманих ліній буряків цукрових із комплексною стійкістю до посух та засолення залежно від їх градації була в межах 15,8–17,2% і знижувалася за цих умов щодо контрольних рослин на 0,2–0,7%. Висновки. За комплексного стресу відбуваються істотні зміни ферменту сахарозофосфатсинтази в листках і цукристості коренеплодів. Активність ферменту можна використовувати як біохімічний маркер стійкості в умовах первинної діагностики рослин­регенерантів буряків цукрових із потенційно високим адаптивним потенціалом.