Стан родючості чорнозему вилугуваного за тривалого застосування добрив у зерно-бурякових сівозмінах

Анотація

Мета. Визначити вміст гумусу та елементів живлення в чорноземі вилугуваному за довготривалого застосування різних систем удобрення в зерно­бурякових сівозмінах. Методи. Польовий — для встановлення впливу систем удобрення і сівозмін на вміст гумусу, рухомого фосфору та калію в чорноземі вилугуваному; дисперсійного аналізу з використанням комп’ютерної програми Statistica, 2010. Результати. Наведено дані досліджень 50­річного застосування різних систем удобрення в зерно­бурякових сівозмінах і встановлено їхній вплив на родючість чорнозему вилугуваного. Виявлено, що високий вміст гумусу та елементів живлення в ґрунті формувався за органо­мінеральних систем удобрення, внесення мінеральних добрив посилювало мінералізацію гумусу. Встановлено, що в травопільній сівозміні добрива формували вищу родючість ґрунту, ніж у просапній та зернопросапній сівозмінах. Висновки. За внесення упродовж 50 років N53P42K42 + 6,7 т гною на 1 га ріллі вміст гумусу у ґрунті становив 3,44%, N53P42K42 + побічна продукція — 3,30%, що більше порівняно з контролем без добрив відповідно на 0,37 та 0,23%. У зернопросапній і просапній сівозмінах уміст гумусу був меншим на 0,22–0,37% та 0,14–0,23% відповідно. Із застосуванням лише мінеральних добрив посилилася мінералізація гумусу і зменшився його вміст порівняно з контролем без добрив у сівозмінах на 0,05–0,09%. Довготривале внесення фосфорних добрив дозою 42 кг/га ріллі формувало високу забезпеченість чорнозему вилугуваного рухомим фосфором. Найвищий уміст рухомого фосфору в ґрунті був за внесення N53P42K42 + 6,7 т гною на 1 га ріллі: у шарах 0–30 см — 290–301, 30–40 см — 218–247 мг/кг ґрунту. Уміст рухомого фосфору в просапній сівозміні порівняно з його вмістом у плодозмінній та зернопросапній сівозмінах був вищим на 7 і 11 мг/кг ґрунту. Застосування калійних добрив дозою 42 кг/га ріллі формувало середню забезпеченість ґрунту рухомим калієм — 80–96 мг/кг ґрунту. З додатковим внесенням калію в складі гною (40 кг/га) та побічної продукції вміст рухомого калію в ґрунті підвищувався: за використання N53P42K42 + 6,7 т гною на 1 га ріллі становив 127–145 мг/кг, N53P42K42 + побічна продукція — 103–123 мг/кг ґрунту. Уміст рухомого калію в зернопросапній сівозміні порівняно з його вмістом у плодозмінній та просапній був вищим на 11 і 18 мг/кг ґрунту.