Вплив кліматичних змін на агропромислове виробництво в Кіровоградській області

Анотація

Мета. З’ясувати, як зміна клімату впливає на агропромислове виробництво в Кіровоградській обл., що розташована в зоні Степу. Методи. Для проведення теоретичної частини дослідження застосовували системний аналіз та логіко­аналітичний підхід. Для здійснення розрахунків використовували статистичний, варіантний, розрахунково­конструктивний та економіко­математичний методи. Результати. Аналіз розмаху відхилення середньорічної температури загалом по зоні Степу та кількості опадів, а також результати порівняння індексу сільськогосподарського виробництва в Кіровоградській обл. свідчать про те, що кліматичний фактор упродовж досліджуваного періоду (2000–2022) залишався одним із суттєвих детермінантів агропромислового виробництва. Аналіз у динаміці середньорічних показників індексу виробництва продукції сільського господарства виявив тенденцію до суттєвої волатильності розвитку аграрного сектору, яка певною мірою пов’язана з фактором впливу екстремальних кліматичних змін в окремі роки спостережень досліджуваного періоду. Зокрема, це стосується досить високої мінливості індексу сільськогосподарської продукції згідно з результатами аналізу даних усього досліджуваного періоду і порівняння окремих даних за 2003, 2007, 2012, 2017 і 2020 рр. Щоб визначити потенційні економічні втрати або вигоди агропромислового виробництва від впливу кліматичного фактора, слід скористатися спеціально розробленою формулою: середньорічну ціну реалізації 1 т зернових, зернобобових культур або іншої сільськогосподарської культури треба спочатку помножити на розрахункову величину середньоквадратичного відхилення виробництва за останні не менш як 10–20 років, а потім — на величину, кратну статистично можливому відхиленню. Висновки. Встановлено, що за існуючих тенденцій кліматичних змін агропромислове виробництво не зможе нормально функціонувати без застосування сучасних систем зрошення, що зумовлено низькою кількістю опадів та нерівномірністю їх випадання. Кіровоградська область належить до регіонів, які мають один із найвищих показників мінливості валових зборів основних сільськогосподарських культур через вплив погодних умов та зміну клімату. Розроблено теплову карту зміни середньорічної температури (°С) у різних природно­кліматичних зонах та гідрологічну карту зміни розподілу опадів за 2000–2022 рр. Обґрунтовано методику оцінювання впливу кліматичного фактора на економіку регіону, яка дає змогу встановити прогнозні втрати за несприятливих погодних умов — вони можуть сягати 15–20% від усієї валової продукції сільського господарства.