Формування продуктивності сільськогосподарських культур у сівозміні залежно від елементів технології

Анотація

Мета. Визначити вплив різних способів основного обробітку ґрунту та зрошення на формування насіннєвої продуктивності бобових культур в умовах Південного Степу України. Методи. Польовий — для вивчення взаємодії об’єкта досліджень із біотичними та абіотичними факторами, математико­статистичний — для проведення дисперсійного аналізу і статистичної обробки даних з метою оцінки достовірності отриманих результатів досліджень. Результати. Встановлено, що за період досліджень (2022–2024 рр.) в умовах Одеської обл. бобові кормові трави, як­от люцерна, еспарцет та буркун, по­різному реагували на зрошення і спосіб основного обробітку ґрунту. Із застосуванням оранки на глибину 27–30 см в умовах зрошення урожайність насіння в досліді була найвищою: отримано 0,46 т/га люцерни, 0,89 т / га: еспарцету та 0,74 т/га буркуну. За дискування на глибину 15–17 см зі зрошенням урожайність насіння люцерни становила 0,34 т/га, еспарцету — 0,77, буркуну — 0,59 т / га. За відсутності зрошення в складних погодних умовах урожайність насіння досліджуваних культур знизилася. Найбільша врожайність насіння досліджуваних культур без використання зрошення була за оранки на глибину 27–30 см — 0,25 т / га насіння люцерни, 0,69 — еспарцету та 0,58 т / га — буркуну. За дискування в цих умовах результати в досліді були найнижчими: отримано 0,25 т / га насіння люцерни, 0,61 — насіння еспарцету та 0,47 т / га — насіння буркуну. За чизелювання (15–17 см) урожайність насіння люцерни становила 0,27 т / га, еспарцету — 0,64, буркуну — 0,47 т / га. Висновки. Використання зрошення сприяло підвищенню врожайності люцерни посівної, еспарцету виколистого та буркуну білого однорічного в середньому на 23,78%. У досліді із застосуванням оранки на глибину 27–30 см у середньому врожайність бобових кормових трав підвищилася на 16,39%.