Проблеми потенційної засміченості ґрунту в Україні

  • О. Іващенко -
  • С. Ременюк -
  • О. Іващенко -

Анотація

Мета. Визначити рівень потенційної засміченості орних земель у головних ґрунтово­кліматичних зонах країни. Методи. Польовий і лабораторний — відбирали зразки ґрунту, відмивали, визначали насіння бур’янів. Зразки виділяли на полях у господарствах Київської, Черкаської, Вінницької, Полтавської, Сумської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Рівненської, Тернопільської обл. після закінчення польових робіт і виконання основного обробітку ґрунту, з орного шару (0–30 см) і з глибини 0–10 см. Результати. Зі зразків ґрунту, взятих у зоні Полісся, за пророщування протягом 20­ти діб відмитого з ґрунту насіння різних видів бур’янів проростало в середньому 7,7%. Відповідно на орних землях площею 1 м2 з глибини 0–10 см здатні прорости в середньому 1887 рослин бур’янів. У зоні Лісостепу нашої країни із відмитого насіння різних видів проростає в середньому 8,2%. На 1 м2 орних земель із глибини до 10 см здатні прорости 4674 шт. бур’янів. У зоні Степу з насіння, відмитого з ґрунту, у процесі пророщування протягом 20­ти днів формували проростки і сходи різних видів бур’янів 5,9% або 2242 шт./м2. Висновки. Сучасне аграрне виробництво для успішного функціонування і ефективного використання орних земель потребує розробки і здійснення системи комплексних заходів поступового зниження рівня потенційної засміченості ґрунту насінням та органами вегетативного розмноження бур’янів з урахуванням специфіки кожного поля.
Опубліковано
2018-08-15