Науково-практичні аспекти селекції і збереження генофонду молочної худоби

  • М. Гладій -
  • Ю. Полупан -
  • О. Костенко -
  • С. Ковтун -
  • С. Кузебний -
  • К. Копилов -
  • Л. Вишневський -
  • О. Щербак -
  • Н. Рєзникова -

Анотація

Мета. Окреслити основні здобутки вітчизняної аграрної науки і практики, визначити тенденції, проблеми і напрями подальшого розвитку племінного скотарства, перспективи наукових досліджень у селекції, генетиці та біотехнології відтворення сільськогосподарських тварин. Методи. Системне узагальнення, аналіз та синтез, розрахунково­аналітичний та інші. Результати. Визначено основні проблеми галузі та запропоновано шляхи їх розв’язання. Встановлено першочергові напрями розвитку наукових досліджень для забезпечення сталого розвитку галузі молочного та м’ясного скотарства в Україні. Реформування сільського господарства в сучасних ринкових умовах потребує розробки та впровадження інноваційних наукоємних високотехнологічних розробок з молекулярної біології, генетики, біотехнології з метою збільшення обсягів виробництва тваринницької продукції та підвищення її конкурентоспроможності, що має визначати спрямування реалізації державної політики у сфері тваринництва на поліпшення племінних і продуктивних якостей тварин. Актуальною проблемою залишається збереження генофонду автохтонних вітчизняних молочних порід. Її вирішення потребує наукового обґрунтування доцільності розведення таких тварин з метою запобігання елімінації цілого ряду генів і генних комплексів, які визначають цінні спадково обумовлені якості тварин. Висновки. Наукові розробки спрямовані на: вирішення теоретичних, методологічних, організаційно­технологічних, інформаційно­аналітичних питань; створення нормативно­правового базису для впровадження сучасних селекційно­генетичних методів у практику вітчизняного тваринництва; здійснення переходу галузі на якісно новий рівень відповідно до Європейських стандартів; модернізацію системи зоотехнічного обліку, генетичного аналізу; розробку системи стандартизації визначення генотипу тварин за генами кількісних ознак; виявлення найбільш цінних племінних особин для подальшого відтворення за показниками оптимальної генетичної поєднуваності.
Опубліковано
2018-11-15